Хресний хід зібрав та згуртував жителів села, адже молитовно розважали не лише над Страстями Христовим, а також над долею України.

Молилися за міста нашої батьківщини, що постраждали від війни, за український народ, воїнів, лікарів, волонтерів, полонених, загиблих, сімей, які чекають своїх рідних з війни і тих, хто вже ніколи не зможе обняти своїх рідних, які своє життя віддали за волю і свободу українського народу.

Долаючи шлях, кожен присутній роздумував та співпереживав, ставав міцнішим у своїй вірі та у своїх переконаннях.

Хресний хід завершився, але, на жаль, Хресна Дорога українського народу продовжується.

Тож маємо бути згуртованими, сильними та міцними духом, вірити і знати, що одного дня вона завершиться, і завершиться нашою Перемогою та Воскресінням України!